ЧИСЛІВНИК
ЗНАЧЕННЯ ЧИСЛІВНИКА І ЙОГО ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ
Числівник - це самостійна
повнозначна частина мови, що означає абстрактно-математичне число або кількість
предметів чи їх порядок під час підрахунку. Числівники відповідають на питання
скільки? скількох? котрий? котра? котрі? тощо. Наприклад: 1. "Словник
української мови" охоплює словесне багатство української літературної мови
від І. Котляревського до наших днів, він містить близько ста тридцяти шести
тисяч слів (3 журналу). 2. А вечір ясний задивився на четверо
синіх очей (В. Сосюра). З.Девять ділиться на три.
Своє лексичне значення числівники
виражають в граматичній категорії відмінка, тобто вони змінюються за відмінками
(це їх постійна морфологічна ознака). За числами змінюється лише числівник один
-одні. Більшість числівників, що позначають абстраговану чи конкретну кількість
предметів, не мають граматичного роду, крім числівників: один, одна,
одно, два - дві, обидва - обидві.
Числівники, що означають порядок
предметів під час підрахунку, змінюються за відмінками, числами і родами.
V реченні числівники виконують
різноманітні функції. Сполучаючись з іменниками, вони у формі називного
відмінка виконують роль підмета, а в непрямих - роль означення: Через левади та
городи два куми йшло з весілля до господи (Л. Глібов). На роздоріжжі
під сімома вітрами стояло місто (3 журналу). У першому реченні
сполучення два куми виступає підметом, у другому числівник сімома - означення
до іменника вітрами. Числівник може виконувати роль іменної частини складеного
присудка: Два на сім - чотирнадцять.
РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
За значенням і граматичними ознаками
числівники поділяються на два розряди: кількісні й порядкові.
Кількісними є числівники, що
означають абстрактно - математичне число або кількість предметів і відповідають
на питання скільки?: два, три, десять, тридцять чотири, п 'ятеро, одна
друга тощо.
Кількісні числівники поділяються на
кілька груп: власне кількісні, кількісно-дробові, кількісно-збірні та
неозначено кількісні.
Власне кількісні числівники
називають точно окреслену кількість у цілих одиницях: п 'ять гектарів, двадцять
зошитів, двісті п ятдесят днів.
Кількісно-збірні (або просто збірні)
позначають певну кількість як неподільну, нечленовану сукупність предметів. До
збірних належать числівники від двоє до двадцятеро і тридцятеро, а
також обидва, обоє, обидві.
Збірні числівники обмежено
сполучаються з іншими словами, зокрема вони вживаються з:
* множинними іменниками: четверо
воріт, п'ятеро саней, двоє ножиць;
* іменниками чоловічого і спільного
роду на позначення істот: троє друзів, тридцятеро козаків, двоє
пасажирів, п 'ятеро сиріт.
·
o іменниками
середнього роду - назвами неістот: двоє дверей, четверо вікон;
·
o іменниками
середнього роду - назвами малих за віком істот: четверо лошат, цуценят,
качат.
Кількісно-дробові (чи просто
дробові) числівники називають точно фіксовану кількість частин від цілою: три
п 'ятих, дві третіх. Кожен дробовий числівник складається із
кількісного числівника (у чисельнику) і порядкового (у знаменнику). Дробові
числівники можуть поєднуватися із власне кількісними, що позначають число цілих
одиниць: одна ціла три п 'ятих, шість цілих одна третя. До
дробових зараховують також числівник півтора, півтори, півтораста.
Неозначено-кількісні числівники
вказують на невизначену, нефік-совану кількість: багато (небагато), мало
(немало), чимало, кілька, декілька, кількадесят, кільканадцять, кількасот,
стільки, скільки.
Неозначені числівники мало, чимало,
багато співзвучні із прислівниками, а числівники стільки, скільки - із
займенниками. їх належність до тієї чи іншої частини мови визначається на
основі контексту: Я багато читаю (прислівник); Багато прилетіло птахів
(числівник).
Порядкові числівники означають
порядок предметів під час підрахунку і відповідають на питання котрий?: восьмий,
шістдесят сьомий, дві тисячі шостий.
Поєднуючись з іменниками, порядкові
числівники узгоджуються з ними у роді, числі й відмінку.
ГРУПИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА БУДОВОЮ
Забудовою числівники поділяються на прості, складні і
складені. Простими називаються числівники, що складаються з однієї основи. До
них належать:
·
o назви чисел першого десятка: один
- десять, а також сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд та нуль;
·
o збірні числівники: обоє, двоє -
десятеро;
·
o неозначено-кількісні числівники: кілька,
декілька, багато (небагато);
·
o порядкові числівники, похідні від
простих кількісних: перший -десятий, тисячний.
Складними називаються числівники, що складаються з
двох основ. До них належать:
·
o назви чисел другого десятка: одинадцять
- дев 'ятнадцять;
·
o назви сотень: двісті - дев 'ятсот;
·
o збірні числівники: обидва, обидві,
одинадцятеро - двадцятеро, тридцятеро;
·
o дробові числівники: півтора, півтори,
півтораста;
·
o неозначено-кількісні числівники: кільканадцять,
кількадесят, кількасот;
·
o порядкові числівники, похідні від
складних кількісних: одинадцятий - двадцятий.
Складеними називаються числівники, що складаються з
двох і більше простих і складних числівників: сто двадцять три, три цілих і сім
десятих, вісімдесят чотири.
ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Особливості відмінювання кількісних числівників
Кількісні числівники мають розгалуджену систему
відмінювання, яку можна представити у вигляді кількох основних типів.
І тип відмінювання: числівник один відмінюється за
відмінками й числами, в однині - за родами.
Однина
|
Множина
|
|||
Чоловічий
рід
|
Середній
рід
|
Жіночий
рід
|
||
н.
|
один
|
одне
(одно)
|
одна
|
одні
|
р.
|
одного
|
однієї
(одної)
|
||
Д-
|
одному
|
одній
|
одним
|
|
3.
|
одного
|
одне
(одно)
|
одну
|
одні
|
0.
|
одним
|
однією
(одною)
|
одними
|
|
м.
|
(на)
одному
|
(на)
одній
|
(на)
одних
|
II тип відмінювання: числівники два (родове
розрізнення наявне у називному й знахідному відмінках), три, чотири, збірні
двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо.
Однина
|
Множина
|
||||
Чоловічий
рід
|
Середній
рід
|
Жіночий
РІД
|
|||
Н.
|
два
|
два
|
дві
|
три
|
чотири
|
р.
|
двох
|
трьох
|
чотирьох
|
||
Д-
|
двом
|
трьом
|
чотирьом
|
||
3.
|
два
|
два
|
дві
|
трьох
|
чотирьох
|
о.
|
двома
|
трьома
|
чотирма
|
||
м.
|
(на)
двох
|
(на)
трьох
|
(на)
чотирьох
|
III тип відмінювання: числівники від п 'яти до
двадцяти, тридцять, шістдесят - вісімдесят, збірні - від п ятеро і
далі, неозначено-кількісні - багато, небагато, кілька, декілька.
н.
|
п'ять
|
Сім
|
вісім
|
шістнадцять
|
шістдесят
|
р.
|
п
'яти, п 'ятьох
|
семи,
сімох
|
восьми,
вісьмох
|
шістнадцяти,
шістнадцятьох
|
шістдесяти,
шістдесятьох
|
д.
|
п
'яти, п 'ять ом
|
семи,
сімом
|
восьми,
вісьмом
|
шістнадцяти,
шістнадцятьом
|
шістдесяти,
шістдесятьом
|
3.
|
як Н. або Р.
|
||||
о.
|
п
'ятьма, п 'ятьома
|
сьома,
сімома
|
вісьма,
вісьмома
|
шістнадцятьма,
шістнадцятьома
|
шістдесятьма,
шістдесятьома
|
м.
|
(на)п
'яти, п 'ятьох
|
семи,
сімох
|
восьми,
вісьмох
|
шістнадцяти,
шістнадцятьох
|
шістдесяти,
шістдесятьох
|
Запам'ятайте! У складених числівниках на позначення
десятків (п ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят) за відмінювання
змінюється лише друга частина (перша частина змін не зазнає: п
'ятдесяти, вісімдесятьом, на сімдесяти (сімдесятьох).
IV тип відмінювання: числівники сорок, дев
'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають
закінчення -а.
Н.
|
сорок
|
дев
'яносто
|
сто
|
р.
|
сорока
|
дев
'яноста
|
ста
|
д.
|
сорока
|
дев
'яноста
|
Ста
|
3.
|
сорок
|
дев
'яносто
|
Сто
|
о.
|
сорока
|
дев
'яноста
|
Ста
|
м.
|
(на)
сорока
|
(на)
дев 'яноста
|
(на)
ста
|
V тип: числівники назви сотень.
Н.
|
двісті
|
п
'ятсот
|
вісімсот
|
р.
|
двохсот
|
п
'ятисот
|
восьмисот
|
д.
|
двомстам
|
п
'ятистам
|
восьмистам
|
3.
|
двісті
|
п
'ятсот
|
вісімсот
|
о.
|
двомастами
|
п
'ятьомастами, п 'ятьмастами
|
вісьмастами,
вісьмомастами
|
м.
|
(на)
двохстах
|
(на)
п ятистах
|
(на)
восьмистах
|
Увага! У складних числівниках на позначення сотень
змінюються обидві складові частини.
VI тип відмінювання: числівники тисяча, нуль,
мільйон, мільярд відмінюються як іменники відповідної відміни та
групи: тисяча як іменник першої відміни мішаної групи, мільйон, мільярд як
іменники другої відміни твердої групи, нуль - м'якої.
н.
|
тисяча
|
нуль
|
мільйон
|
мільярд
|
р.
|
тисячі
|
нуля
|
мільйона
|
мільярда
|
Д-
|
тисячі
|
нулю
|
мільйону
|
мільярду
|
3.
|
тисячу
|
нуль,
нуля
|
мільйон,
мільйона
|
мільярд,
мільярда
|
0.
|
тисячею
|
нулем
|
мільйоном
|
мільярдом
|
м.
|
(на)
тисячі
|
(на)
нулю
|
(на)
мільйоні
|
(на)
мільярді
|
VTН тип відмінювання: складені кількісні числівники, в
яких відмінюється кожна складова частина.
н.
|
п
ятдесят дев ять
|
тисяча
сім
|
Р.
|
п
'ятдесяти дев 'яти, п 'ятдесятьох
дев 'ятьох
|
тисячі
семи, сімох
|
д.
|
п
ятдесяти дев 'яти, п 'ятдесятьом
|
тисячі
семи, сімом дев 'ятьом
|
3.
|
як
Н. або Р.
|
тисячу
сім, сімох
|
0.
|
п
ятдесятьма дев ятьма, п 'ятдесятьома дев 'ятьома
|
тисячею
сьома, сімома
|
м.
|
(на)
п ятдесяти дев 'яти, п 'ятдесятьох дев ятьох
|
(на)
тисячі семи, сімох
|
VI] тип відмінювання: у дробових числівниках поєднано
два типи відмінювання - чисельник відмінюється як кількісний числівник,
знаменник - як порядковий.
н.
|
одна
третя
|
чотири
цілих три шостих
|
Р.
|
однієї
(одної) третьої
|
чотирьох
цілих трьох шостих
|
Д-
|
одній
третій
|
чотирьом
цілим трьом шостим
|
3.
|
одну
третю
|
чотири
цілих три шостих
|
0.
|
однією
третьою
|
чотирма
цілими трьома шостими
|
м.
|
(на)
одній третій
|
(на)
чотирьох цілих трьох шостих
|
Увага! Числівники півтора, півтори, півтораста не
відмінюються.
Особливості відмінювання порядкових числівників
·
1. Порядкові числівники відмінюються так
само, як і прикметники -за родами, числами, відмінками. Числівник третій
- як прикметник м'якої групи, усі інші - як прикметники твердої групи.
·
2. У складених порядкових числівниках
відмінюється лише остання складова частина.
Однина
|
Множина
|
||||
чоловічий
рід
|
середній
рід
|
жіночий
рід
|
|||
н.
|
перший
|
Перше
|
перша
|
перші
|
|
р.
|
першого
|
Першого
|
першої
|
перших
|
|
Д-
|
першому^
|
Першому
|
першій
|
першим
|
|
3.
|
як
Н. або Р.
|
||||
О.
|
першим
|
Першим
|
першою
|
першими
|
|
м.
|
(на)
першому
|
(на)
першому
|
(на)
першій
|
(на)
перших
|
|
Однина
|
Множина
|
||||
чоловічий
рід
|
середній
рід
|
жіночий
рід
|
|||
н.
|
третій
|
Третє
|
третя
|
треті
|
|
р.
|
Третього
|
третьої
|
третіх
|
||
д.
|
Третьому
|
третій
|
третім
|
||
3.
|
як
Н. або Р.
|
||||
о.
|
Третім
|
третьою
|
третіми
|
||
м.
|
(на)
третьому, третьому
|
(на)
третій
|
(на)
третіх
|
||
H. тисяча дев 'ятсот вісімдесят п ятий Р. тисяча
дев 'ятсот вісімдесят п 'ятого Д. тисяча дев 'ятсот вісімдесят
п 'ятому 3. тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятий О. тисяча
дев 'ятсот вісімдесят п 'ятим
М. (на) тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятому
Синтаксичні зв'язки числівників з іменниками
I. Числівник один узгоджується з іменником у роді,
числі, відмінку: один друг, одне життя, одна хвилина, одні люди.
Запам'ятайте! Числівник одні сполучається лише з
іменниками, що мають форму множини: одні канікули, одні ножиці.
2. Після числівників два, обидва, три, чотири іменники
вживаються у формі називного відмінка множини, але з наголосом родового
відмінка однини: дві книжки, три товариші, чотири столи (а також після
складених числівників, останнім словом яких є два, три, чотири).
Запам'ятайте! Числівники два, три, чотири не
сполучаються з іменниками:
·
o що не підлягають підрахунку: турбота,
гордість, людяність;
·
o що вживаються лише в множині: кошти,
гроші;
·
o IV відміни: теля, лоша.
·
3. Числівники у називному і знахідному
відмінках п 'ять - десять, назви десятків, сотень, а також
збірні, неозначено-кількісні числівники у називному і знахідному відмінках
вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п'ять сестер, п
'ятнадцять столів, шістдесят учнів, двоє коней, багато виборців. В усіх інших
непрямих відмінках числівник узгоджується з іменником: п 'ятьом сестрам, п
'ятнадцятьма столами, шістдесятьох учнів, двох коней, багатьом виборцям.
·
4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд,
нуль потребують іменників родового відмінка множини: тисяча жителів,
мільйон кілометрів, мільярд років, нуль одиниць.
·
5. Керування складених числівників
визначається останнім словом: двадцять один студент, двадцять два студенти,
двадцять п 'ять студентів.
·
6. Із дробовими числівниками іменники
вживаються у формі родового відмінка однини: одна шоста аркуша, одна друга
кілометра, три п 'ятих урожаю.
·
7. У мішаних дробах, складовою одиницею
яких є елемент з половиною, з четвертиною, характер керування
визначається цілою частиною: один з половиною метр, два з половиною
кілометри.
Однак у мішаних дробах іменником керує дробова
частина, якщо вона приєднується сполучником і: три і одна п 'ята метра, шість і
п 'ять десятих відсотка.
·
8. Числівники півтора, півтори
поєднуються з іменником у родовому відмінку однини, а числівник півтораста
- у родовому множини: півтора місяця, півтори хвилини, півтораста
сторінок.
·
9. Порядкові числівники перебувають з
іменниками у синтаксичному зв'язку повного узгодження: п 'ятийрік, п 'ята
сторінка, п 'яте сторіччя.
·
10. Іменники, що мають множинну
форму (окуляри, двері), вживаються із збірними
числівниками: двоє окулярів, троє дверей.
Якщо потрібно вказати на велику кількість
предметів (23,142), то із множинними іменниками допускається
вживання слів штука, пара: купили двадцять три штуки окулярів, завезли
сто сорок дві пари чоловічого взуття.
11. У датах назви місяців уживаються лише у родовому
відмінку: перше лютого, одинадцяте вересня, двадцять третє листопада.
Немає коментарів:
Дописати коментар